Історія практик уважності своїм корінням сягає глибоко в сторіччя, але для широкого кола фахівців і клієнтів практики уважності майндфулнес стали відомі в 1979 році, коли професор медицини Массачусетського університету Джон Кабат-Зінн включив їх у 8-тижневу програму зі зниження стресу MBSR (Mindfulness Based Stress Reduction).
Згідно з визначенням Джона Кабат-Зінна, майндфулнесс − це безоціночна обізнаність, що виникає в результаті свідомого спрямування уваги на те, що відбувається в теперішньому моменті. Таким чином, уважність передбачає дослідження своєї реальності такою, яка вона є, замість того, щоб намагатися змінити або маніпулювати нею. Систематична практика уважності може дати безліч переваг, включаючи зниження стресу і підвищення психологічного благополуччя.
Останнім часом практики майндфулнес все частіше використовуються в терапевтичних і освітніх установах, і все більше досліджень демонструють їх переваги в галузях освіти, психології, медицини та інших допомагаючих професіях. І варто зазначити, що практики надають позитивний ефект одразу в двох напрямках, як безпосередньо в роботі з клієнтами і студентами, так і в поліпшенні виконавчих функцій самих консультантів допомагаючих професій.
Застосування майндфулнес-практик, мабуть, найбільш інтегровано в область психотерапії. Пов'язано це в першу чергу з історією виникнення майндфулнес, як допоміжної терапевтичної дисципліни.
Як згадувалося вище, у кінці 70-х р.р. минулого століття Джон Кабат-Зінн, на той момент молодий вчений в галузі молекулярної біології і активний практик буддійських методів споглядання, зазначив терапевтичну користь від медитативних технік і вирішив включити медитацію, без її релігійної складової, в медичну практику.
Його метою була «програма лікування, яка піддавалася б науковому контролю і була прийнятна для всіх з філософської точки зору» (Psychologies №53 - Інтерв'ю з Джоном Кабат-Зінном). В результаті народилася програма MBSR, і «Клініка Зниження Стресу» при Медичній Школі Массачусетського університету. Першими учасниками програми були пацієнти з різними хронічними захворюваннями. Надалі, коло застосування розширилось, і до програми стали залучатись люди, що переживають стрес в повсякденному житті або працюють в стресових умовах (військові, поліція, ув'язнені, медичні працівники і т.д.).
Позитивний вплив MBSR не обмежується людьми, які опинилися в складній життєвій ситуації або у яких проблеми із здоров'ям, але, і як було виявлено, позитивно впливає з профілактичною метою на здорових людей.
Програми, що базуються на уважності, показали свою корисність для дорослих, підлітків і дітей, а також позитивно вплинули на різні показники здоров'я, включаючи розлади травлення, болі, порушення сну, психологічні розлади (Grossman, Niemann, Schmidt, Walach, «Mindfulness-based stress reduction and health benefits: A meta-analysis», 2004).
Згодом практики уважності стали застосовуватися в Когнітивній терапії, що базується на усвідомленості (Mindfulness Based Cognitive Therapy, MBCT), яка виявилася успішною в лікуванні тривожності і біполярного розладу у людей різного віку. Також, такі напрямки, як Діалектична поведінкова терапія (Dialectical Behavior Therapy, DBT), Терапія прийняття і відповідальності, або ТПО (Acceptance And Commitment Therapy, ACT) показали хороші результати у використанні практик уважності.
В даний час програма MBSR офіційно визнана в якості ефективного допоміжного засобу при лікуванні величезної кількості розладів. Більше 250 лікарень і клінік у всьому світі пропонують програми MBSR і їх число росте з кожним роком. Сьогодні метод викладають на медичних факультетах Стенфорда і Гарварда.
І якщо для клієнтів допомагаючих професій позитивний ефект практик уважності враховувався спочатку, то користь цих же практик для допомагаючих консультантів стала очевидна в ході розвитку.
Дослідження показують, що професійний стрес поширений серед практикуючих психіатрів (Figley, CR, «Compassion fatigue: Psychotherapists 'chronic lack of self-care», 2002) і шкільних викладачів (Shernoff, ES, Mehta, T., Atkins, MS, Torf, R., & Spencer, J., «A qualitative study of the sources and impact of stress among urban teachers», 2011).
Наслідками такого стресу можуть бути депресії, емоційне виснаження і занепокоєння, зниження задоволеності роботою, зниження самооцінки, зростаюче почуття самотності. Крім того, стрес може істотно обмежити функціональні навички (концентрація уваги, ясність судження, прийняття рішень) і навички міжособистісного спілкування, які лежать в основі психічного здоров'я, професійної та освітньої практики.
Також, професійний стрес може привести до такого психологічного феномену, як «втома співчувати». Психолог Чарльз Фіглі визначає втому від співчуття як «стан виснаження і дисфункції, біологічної, фізіологічної та емоційної, в результаті тривалого впливу стресу співчуття» (Ч. Фіглі, «Втома від співчуття: подолання вторинного травматичного стресового розладу», 1995). Втома від співчуття виникає, коли спроби допомогти іншому виявляються безуспішними, залишаючи допомагаючого фахівця з почуттями провини і професійної невдачі. Це особливо актуально для початківців фахівців, оскільки багато хто вступає на професійне поле з завищеними очікуваннями та амбіціями.
Зіткнення з реальністю і робочою рутиною, а також конфлікти на роботі, можуть привести до професійного вигорання, що в свою чергу може спричинити зниження якості роботи, збільшення числа помилок і плинність кадрів. Тому необхідно розпізнавати перші ознаки цього типу вигорання і вживати відповідних заходів.
Практика уважності може не тільки допомогти в запобіганні подібних професійних проблем, але і сприяти розвитку навичок консультування, таких як емпатія, регуляція уваги, самоконтроль і т.д. Дослідження також підтвердили, що уважність є засобом підвищення уваги до терапевтичних процесів, самоналаштуванню і особистій усвідомленості (Bruce, NG, Manber, R., Shapiro, SL, & Constantino, MJ «Psychotherapist mindfulness and the psychotherapy process. Psychotherapy Theory, Research, Practice, Training», 2010).
Турбота про себе і досягнення гарного самопочуття є важливою частиною профілактики професійного стресу.
Уже близько пари десятків років різні фахівці з майндфулнесу і організації допомагають інтегрувати програми по соціально-емоційному інтелекту і практикам уважності в систему шкільної освіти. Серед них фонд Mind Up Foundation відомої голлівудської актриси Голді Хоун, американська некомерційна організація Mindful Schools, англійська національна некомерційна благодійна організація для молоді та шкіл MiSP (Mindfulness in Schools Project) та інше. Дослідження, які супроводжують подібні програми говорять про поліпшення здатності до навчання і міжособистісного спілкування серед учнів і викладачів.
У дослідженні Napoli, Krech & Holley (2005) розглядаються результати інтегрованої роботи на основі практик уважності і розслаблення, яка проходила в рамках «Програми Академії Уваги» (Attention Academy Program). У ній брали участь 225 дітей у віці 5-8 років з підвищеною тривожністю. Програма складалася з 12 занять по 45 хвилин. У дітей значно знизилися симптоми синдрому дефіциту уваги, а також тривожності, пов'язаної з контрольними роботами, крім того їм стало простіше концентруватися на навчальних процесах.
В першу чергу ці програми спрямовані на підтримку і розвиток самих учнів. Але вчителі, можливо, навіть більше, ніж інші фахівці допомагаючих професій ризикують у своїй практиці зіткнутися з високим рівнем стресу. І, на жаль, даний професійний сегмент характеризується низьким рівнем задоволеності роботою. Ці фактори позначаються на навчальному процесі і взаєминах між викладачами та учнями.
Результати дослідження, опублікованого в 2019 EdCamp Ukraine і Міністерством освіти України, в якому взяли участь 8 427 педагогів з усієї України показали, що 15,8% опитаних відчувають себе фізично виснаженими, 32,4% відчувають емоційне виснаження, 11,3% часто відчувають роздратування або злість. Педагоги визнають, що в їх професії дуже багато факторів стресу, і для 28,5% опитаних українських вчителів це може стати причиною для зміни роботи.
Також важливо відзначити, що серед бажаних змін освітнього процесу на краще 42,6% опитаних вказали на програми з профілактики професійного вигорання.
Турбота про себе і досягнення гарного самопочуття є важливою частиною профілактики професійного стресу.
Незважаючи на те, що турбота фахівця про себе вважається важливою в допомагаючих професіях, освітні програми та клінічна діяльність рідко включають її в робочий графік. Швидше, турбота про себе представлена як індивідуальна відповідальність. Проте, останнім часом ставлення до цього питання змінюється, поступово включаючи практики уважності до навчальних і терапевтичних програм. У 2011 році центром Contemplative Mind in Society були опубліковані дослідження про застосування споглядальних практик у вищій освіті (Craig, B. A. «Contemplative practice in higher education: An assessment of the contemplative practice fellowship program», 2011). В результаті досліджень, які проводилися з 1997 року по 2009 рік, 82% викладачів, учасників дослідження, повідомили про «збільшення особистої і професійної інтеграції» після включення споглядальних практик в їх академічну роботу.
Завдяки реформам освіти і зростаючій спільноті майндфулнес-фахівців, в Україні також проводяться програми інтеграції практик уважності в освітній процес.
Міжнародний центр навчання практикам усвідомленості Mindspot (Україна, Одеса) з 2018 року проводить базовий курс майндфулнес для вчителів, з метою допомоги формування в школах України атмосфери дружнього розвитку, підтримки і турботи. Більше 350 вчителів з 110 шкіл України вже пройшли навчання практикам уважності за програмами Mindspot.
Кількість подібних програм зростає, так само як і кількість досліджень, які вивчають вплив практик уважності на особистий добробут і професійну діяльність. Вимоги до валідності досліджень з кожним роком збільшується, роблячи їх більш точними і науково-доказовими. Очевидно, що інтеграція практик уважності в допомагаючі професії має багатообіцяючі перспективи.
Вже сьогодні, фахівці, що працюють в цьому напрямку, наголошують на тому, що допомагає консультанту для ефективного включення практик уважності в свою професійну діяльність, важливо не тільки знати про їхнє існування, але і самому практикувати. Таким чином консультант своїм прикладом зможе підтримати практику клієнта, а також збудує з ним більш довірчі, компетентні та етичні взаємини. В цілому, практики уважності сприяють здоровій атмосфері в екосистемах клієнт-консультант або учень-педагог, в яких надана допомога або навчання можуть бути представлені найбільш ефективним чином.